– Це огидно! – сказав чоловік приятельки, коли дізнався що втнула його теща

Мама моєї подруги приголомшила всю свою сім’ю. Вона здала в оренду свою трикімнатну квартиру, доклала пенсію та поїхала жити в теплі краї. Спочатку вирішила відвідати Азію, але потім вона купила тур в Туреччину та Болгарію. Через рік, вона хоче оселитися на Кіпрі. Говорять, що нашим пенсіонерам там можна дійсно якісно та безтурботно жити, а не просто існувати.

– Це так огидно! – сказав чоловік приятельки. – Вона вже не молода, навіщо їй їздити по всьому світу? Вона нас просто ганьбить!

– Чому вона не подумала в першу чергу про вас? – крикнула свекруха.

– Одного разу моя мама мені натякнула, що яблуко від яблуньки недалеко котиться, – ридаючим голосом сказала моя подруга. – Вона має на увазі, що раз я її дочка, то в старості теж піду в загул і покину свою країну. Всі родичі теж будуть мені говорити, що я їх ганьблю. Мій чоловік не може перестати сперечатися зі мною. Ми не можемо справитися з кредитом, який взяли на машину, вже прострочка два місяці, а мати вирішила собі життя влаштувати, – плаче її дочка, вона чомусь впевнена, що мати повинна їй зі всім допомагати, а про свої інтереси та потреби забути. Свекруха щодня нагадує, що ми безплатно живемо з чоловіком у неї у квартирі, а моя мама здає свою чужим людям.

Чомусь у нас склався такий стереотип, що жінка на пенсії більше не належить собі. Вона й так немає нічого до роботи, тому може безплатно сидіти з онуками, готувати та помагати по дому. А її житло – для дітей, та й взагалі, чому вона має на щось розраховувати? Чому діти повинні розраховувати та мамині гроші, замість того, щоб заробляти самотужки на своє життя, і не жити в одній квартирі зі свекрухою? 

– Ми з Дімою надіялися, що вона уступить нам свою квартиру, а сама перебереться жити у село, – оплакує свої безнадійні мрії дочка. Хіба так можна?

– Повір, вона у тебе ще і заміж вийде, – з сарказмом сказала я, – За турка.

Одразу пригадую історію, коли давня подруга моєї бабусі повернула онуків своїм дітям і “пустилася в усі тяжкі». Переїхала у Стамбул та знайшла своє кохання. Вся рідня так хотіла отримати її однокімнатну квартиру в центрі міста, що вирішили через суд визнати її недієздатною. Але їхній план провалився. Вона й досі проживає в Стамбулі зі своїм лисим дідусем. У них великий будинок, але своїх родичів вона не хоче запрошувати. Ось так.

А мама моєї подруги майже щодня постить фотографії з різних куточків світу, з підписом, що життя після пенсії лише починається! Я навіть пишу їй коментарі час від часу. Я вважаю, що вона права. Чому це родичі їй мають сісти на шию і розпоряджатися її майном? Пенсійний вік – це вже якийсь вирок? Нехай вони вчаться забезпечувати себе самі! Якраз вони – безсовісні!

А ви погоджуєтеся з тим, що вік – це не причина, щоб перестати насолоджуватися життям на повну?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Джерело

Leave a Comment

error: Content is protected !!